Міністерство освіти і науки України Національний університет “ Львівська політехніка ” Інститут енергетики і систем керування Кафедра автоматизації теплових і хімічних процесів Автоматизація періодичних технологічних процесів Лабораторна робота №2 “ Дослідження системи двопозиційного регулювання” Виконав: студент групи АВ-4 Львів 2006 Мета роботи: ознайомитись з роботою системи двопозиційного регулювання і вивчити вплив різних факторів на характер процесу регулювання. Необхідна підготовка: знання принципів дії системи двопозиційного регулювання, а також властивостей регулювання (запізнення, самовирівнювання, тощо). Основні відомості. Двопозиційним автоматичним регулюванням називається таке регулювання, при якому регулюючий орган має тільки два положення: повного відкриття і повного, або часткового закриття, а притік енергії або речовини до об’єкту регулювання – тільки два значення: максимальне і мінімальне. Двопозиційні регулятори використовуються для регулювання різних технологічних параметрів (температура, тиск, рівень, величина pH, вологість, тощо). Як двопозиційні регулятори найбільш широко використовують вимірювальні прилади або давачі з дискретним виходом. В порівнянні з іншими видами регулювання, двопозиційне має деякі переваги – простоту конструкції, налагоджування, тощо. Двопозиційне регулювання широко використовується для об’єктів, коли допускається коливний процес, а також при багатоканальному регулюванні, коли один пристрій, або керуюча ЕОМ, по черзі впливає на відповідні регулюючі органи. Приклади систем двопозиційного регулювання різних параметрів технологічного процесу наведені в [1, 2]. В реальних умовах процес двопозиційного регулювання залежить від двох факторів: діапазону нечутливості регулятора часу запізнення розглянемо хід процесу двопозиційного регулювання температури одноємнісного об’єкта при дуже малому самовирівнюванні, наявності діапазону нечутливості (2to ) і часу запізнення  (рис. 1). На верхньому графіку вісь абсцис суміщена з лінією заданого значення температури. На нижньому – показано зміну притоку тепла Qпр в часі при постійному його відтіканні Qвт. Побудова виконана з моменту часу о, коли графік зміни регульованої температури від заданого значення пересікає нижню межу діапазону нечутливості. Графік відхилення температури чутливого елемента tч.е. від заданого значення зсунутий на величину запізнення . Включення притоку Qпр відбувається в моменти часу 1, 3 і т.д., що відповідають пересіканню графіком tч.е. верхньої межі діапазону нечутливості. Для даного випадку явищем самовирівнювання (залежністю тепловтрат від температури) нехтуємо, оскільки в межах малих коливань температури графік зміни температури можна вважати таким, що складається з відрізків прямих. Це значно спрощує побудову.  EMBED Equation.3 
 Параметри процесу регулювання (рис. 1) можна визначити з рівняння об’єкта: Де C=cm – теплова ємність середовища в об’єкті, кДж/с; с – питома теплоємність середовища; m – маса об’єкта;  – час, с; t – температура, С;  EMBED Equation.3 
 Амплітуда додатного відхилення температури  EMBED Equation.3 
 Амплітуда від’ємного відхилення температури  EMBED Equation.3 
 Сумарна амплітуда коливань температури  EMBED Equation.3 
 Час включення  EMBED Equation.3 
 Час виключення  EMBED Equation.3 
 Сумарний період  EMBED Equation.3 
 Зміщення середнього значення регульованої величини дорівнює половині різниці амплітуд додатного та від’ємного відхилення. Графік (рис. 1) побудований для Qпр>2Qвт. В цьому випадку зростання температури відбувається в два рази швидше від її падіння, та її зміщення tзм стає додатнім. Для випадків, коли Qпр<2Qвт, зростання температури буде відбуватись повільніше, ніж падіння, а зміщення tзм ...